КРИГА НА ОДРI



Категории Лiна Костенко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал В цьому роцi зима Не вдягала бiлоï свити. Часом вже й примiряла, Та хтось ïï зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? – Бiдувала в старiй Iз торiшнiх зiв'ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, Несла сум'яття вiтрiв. Все збиралась на силi. Та не встигла огледiться, Як проснулись дерева I на Одрi лiд потемнiв. Крига буйно ломилась У вiдкритi дверi протоки. Лiд кришився, б'ючись Об камiння берегове... I нарештi по Одрi – Темнiй, широкiй – На останнiй крижинi Самотня чайка пливе. - Ти куди ж розiгналась? Чи, бува, не до самого моря? Чайки держаться гурту, А ти вiдпливаєш одна. А крижина тонка, А крижина майже прозора... Ну, а що, як ïï розмиє вода весняна? Ну, а що, коли ïй Та удержать тебе несила? Затрiщить i вiдломиться... Пiде вода кругами... - Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим Ґрунт пiд ногами?
КРИГА НА ОДРI