<< Главная страница

IМА СУМАК



Категории Лiна Костенко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Було на свiтi плем'я — iнки. Було на свiтi — i нема. Одних приставили до стiнки, а iнших вбили крадькома. Кого улещено дарами, кого утоплено в кровi. I тiльки храми, древнi храми стоять по груди в кропивi. I тiльки вiтер, вiтер, вiтер... I тiльки сонце, сонце, сон... над нерозгаданiстю лiтер на скелi дикiй, як бiзон. I мiсто, вгвинчене в могили, гiбрид валторни i кота, напнеться нервами тугими на звук священного щита. Удар. I ще раз. Бевхне глухо в кубло чужинцiв i заброд. Асфальтами залите вухо не знає iменi: Народ. Нащадки вбивць i товстосуми, священних рiк повзучий пляж... Ти де взялася, Iма Сумак?! В оцей блюзнiрський камуфляж як проросли твоï молитви, той клекiт древнього жерця? Чи плем'я, знищене для битви, помстилось голосом спiвця? – Щоб вiн сопрано, меццо, басом усiх немислимих октав ячав, метався диким барсом i нот нi в кого не питав! Йому пiд силу велич опер, врочистий гiмн чужих молитв. А вiн, могутнiй, чинить опiр, спiває те, що кров велить! Спiває гiмни смертна жiнка. А в нiй — чи знає i сама? - безсмертно тужить плем'я — iнки. Те плем'я, котрого нема.
IМА СУМАК


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация